У Чорнобильському заповіднику зафіксували рисей

Рись європейська не любить компанію, тому найчастіше її можна побачити поодинці. На опублікованих кадрах, ймовірно, пара.

Самці з самками влаштовують шлюбні ігри недовго – якраз наприкінці зими – на початку весни. Зазвичай, після спарювання народжуються двоє – троє кошенят, яких вигодовує і виховує тільки рись-мати.

Молодняк залежить від матері протягом перших 2-х років, поки не навчиться жити й полювати самостійно.

Ці спритні хижаки, як і всі котячі, використовують звуки й міміку для взаємодії з потомством. Наприклад, щоб заспокоїти молодняк, рисі видають звук, що нагадує муркотіння. Іншими звуками закликають рисенят до себе під час небезпеки чи відповідають на їх сигнали.

У Чорнобилі показали рись європейськуУ Чорнобилі показали рись європейську / Фото з камер-пасток проєкту Полісся – дика природа без кордонів

Рись європейська: коротко

Рись – типова кішка, хоча величиною з великого пса, якого частково нагадує своїм зменшеним тілом та довгими ногами. Від інших котячих рисі відрізняються коротким хвостом, китичками на кінцях вух і довгими вібрисами. Маса тіла рисі від 5 до 30 кілограмів. Забарвлення від коричневого до золотистого і кремово-білого, іноді з темно-коричневими плямами, особливо на кінцівках.

Всі види рисей мають біле хутро на грудях, череві й на внутрішніх сторонах ніг. Забарвлення, довжина шерсті й розмір лап можуть варіюватися в залежності від клімату в їх місці проживання.

Рись здатна лазити по деревах і скелях, має дуже високу стартову швидкість, швидко бігає на коротких відстанях, робить великі до 3,5 – 4 метрів стрибки, здійснює тривалі переходи, добре плаває. Здобич часто добуває у місцях відпочинку на короткій дистанції нападу.

У Чорнобильському заповіднику представників цього виду котячих не так багато. Зустріти рись можна переважно у великих лісових масивах.

Звірі потрапляють у фотопастки, зокрема і в Чорнобилі: