В Україні ще не набула популярності послуга чипування улюбленців мікрочипами. Зазвичай мікрочипи використовують власники породистих племінних тварин, а також ті, хто хоче виїхати з улюбленцем закордон.

Читайте Безпритульна собака просила людей допомогти своїм цуценятам: чим закінчилася зворушлива історія

Фахівці порахували, що кожна третя домашня тварина у якийсь момент свого життя губиться. Серед тварин, що потрапляють до притулків, 50 – 60% колись були домашніми. Тому дуже важливо допомогти своєму улюбленцю повернутися додому.

Які бувають способи ідентифікації тварин

Мікрочип

Це крихітна капсула, що вживлюється під шкіру тварини. Кожному мікрочипу привласнюють спеціальний код, що вноситься до міжнародної бази. Дані з чипа можна зчитувати за допомогою спеціального сканера, які є у ветеринарних клініках, притулках, організаціях із порятунку тварин тощо.

Серед переваг чипа – він залишиться з вашою твариною назавжди, ніколи не загубиться й не зникне, на відміну від нашийника з адресником, наприклад.


Кожен хазяїн має подбати про ідентифікацію своєї тварини / Фото Unsplash

Клеймо

Клеймо для тварин – це невелике татуювання на шкірі, що містить цифрово-буквений код. Як правило, у клеймі вказують дані про розплідник, де народилася породиста собака. Серед переваг клейма – його можна побачити неозброєним оком, для цього не потрібні спеціальні пристрої.

Однак зазвичай клеймо не повідомляє інформації саме про власника собаки, тому клеймування не виключає використання інших способів ідентифікації.

Адресник


Адресник – простий та дешевий спосіб ідентифікації / Фото Wolcha

Це найпростіший спосіб ідентифікувати свою тварину, доступний кожному.

До теми: Адресник для собак: що це і чому без нього не обійтися

Сьогодні існує багато видів адресників, які можна обирати на власний смак. З недоліків – собака або кішка можуть загубити нашийник з адресником, або ж його можуть вкрасти.

Що робити, якщо ви знайшли домашню собаку або кішку?


Якщо знайшли на вулиці домашню тварину, не залишайте її в біді / Фото Unsplash

  1. Сфотографуйте тварину, опублікуйте її фотографії на сторінці в соціальних мережах та в групах вашого міста. Попросіть користувачів про максимальний репост.
  2. В оголошенні про знайдену тварину вкажіть максимальну кількість інформації: в якому районі ви знайшли або помітили тварину, вкажіть точний час, спробуйте роздивитися стать тварини, вік (цуценя / кошеня, доросла або стара собака чи кішка). Опишіть тварину, спробуйте роздивитися її особливі прикмети, породу, відзначте, чи є на тварині нашийник.
  3. Якщо собака або кішка йдуть до рук, спробуйте роздивитися на ній адресник із номером телефону.
  4. Якщо є можливість, заберіть знайду додому, або відвезіть до ветеринарної клініки чи притулку на період, поки будете шукати господарів.
  5. Якщо господарі не знайдуться, тварину можна прилаштувати в добрі руки, тому не бійтеся брати загублену собаку або кота.
  6. Якщо ви забрали тварину з вулиці, продовжуйте робити оголошення в соціальних мережах. Також потрібно роздрукувати паперові оголошення з фотографією тварини й розклеїти їх у тій місцевості, де ви знайшли собаку або кішку. Якщо господарі не користуються інтернетом, вони матимуть змогу побачити оголошення. Можна залишити свої контакти у ветеринарних клініках – раптом власники звернуться туди.
  7. Бувають випадки, коли собака або кішка не йдуть до рук – тоді спробуйте хоча б сфотографувати тварину, а також зафіксувати час та місце, де її знайшли, й напрямок, у якому вона побігла.
  8. Якщо можете, притримайте тварину і пошукайте оголошення про пошук у різних тематичних групах з пошуку, наприклад, у фейсбуці. Існують всеукраїнські групи та локальні. Часто господарі, які загубили тварину, готові приїхати за нею протягом 15 – 30 хвилин, і вам не потрібно буде забирати її додому.

Цікаво У США обрали найгарнішого бульдога 2021 року

Якщо ви забрали загублену кішку або собаку без адресника, обов'язково відвідайте ветеринарну клініку та спробуйте знайти чіп.