Вперше за 20 років: до Одеської затоки повернулися мармурові краби та морські коники
Джерело:
Одеська ОДАДо Одеської затоки вперше за 20 років повернулися популяції мармурових крабів та червонокнижних морських коників. Подібні зміни пов'язані з наслідками підриву ГЕС, відсутністю судноплавства та туристів.
До Одеси повернулися мармурові краби та морські коники
Про це розповів аквалангіст Інституту морської біології НАН Олександр Куракін, який на прохання прокуратури здійснив занурення. Воно відбулося на трьох локаціях – райони мису Одеський північний, мису Малий Фонтан та мису Великий Фонтан.
Читайте також Жили понад 83 мільйони років тому: в Болгарії археологи знайшли рештки унікальних тварин
На власні очі бачив усі види крабів, які водяться у наших водах, але що найдивовижніше, напевно, вперше за років двадцять у масовій кількості виявлено мармурового краба. Цей вид зустрічався до початку масштабного гідробудівництва на одеському узбережжі, але потім він практично зник,
– заявив Олександр Куракін.
Він також додав, що активізувалися раки-відлюдники, є значна кількість червонокнижних морських коників, а ось морських голок практично немає, мабуть, ці види серйозно постраждали від опріснення. Усі види бичків на місці, але здебільшого представлені особинами невеликих розмірів, що не характерно для цієї пори року.
Морські коники повернулися до Одеської затоки / Фото Думская
За словами аквалангіста, колонії мідій на глибині понад 3 метри практично не постраждали. Загинули лише ті, що розташовувалися у 1 – 1,5-метровому приповерхневому шарі, який зазнав колосального опріснення.
Безпосереднім результатом наслідків підриву ГЕС став розквіт ракоподібних. На одеському узбережжі збільшилися популяції креветки, яку одесити називають "рачкою".
Безпосереднім результатом наслідків підриву ГЕС став розквіт ракоподібних / Фото Думская
Через підрив на Каховській ГЕС гинуть рідкісні тварини
Каховське водосховище було помешканням для багатьох червонокнижних представників фауни. Однак після обміління чимало тварин потонули у воді чи не змогли вижити в прісноводному середовищі.
- Серед таких і популяція морського судака, яка повністю загинула внаслідок катастрофи. Прісноводне цунамі призвело до повного зникнення всієї популяції червонокнижного морського судака. Крім того, серйозно постраждали осетрові, які під час нерестової міграції як раз підійшли до дамби та були зметені гідроударом.
- Також внаслідок підриву греблі постраждали птахи, навіть водоплавні. Всі ті, хто гніздився у траві або кущах. Наприклад, червонокнижна болотяна сова влаштовує гнізда виключно на землі. А зараз період вигодовування пташенят. Тому вся пташина молодь загинула, крім тих видів, що гніздиться високо на деревах.
- Гинуть і червонокнижні тритони. Багато з них з дніпровськими водами винесло на узбережжя Чорного моря. Співробітники національного природного парку "Тузлівські лимани" за добу врятували 55 червонокнижних тритонів, яких з дніпровськими водами винесло на узбережжя Чорного моря.
Який стан води зараз?
Стан морської води в акваторії Одеської затоки після надзвичайної ситуації, що виникла через теракт РФ на Каховській ГЕС, стабілізувався. За даними вимірювань проб можна зробити висновки, що стан морської води значно покращився, солоність та інші показники досягли нормованих сезонних значень.
За інформацією вчених з Інституту морської біології, кількість біологічної речовини, тобто залишки очерету, що затопило узбережжя після вибуху ГЕС, значно скоротилося. Сьогодні воно мінімальне. На дні залишаються окремі гілки та рослинні залишки, але це вже зовсім не та картина, що була раніше.
Епідеміологічна ситуація з інфекційної захворюваності в Одеській області контрольована, кількість хворих на кишкові інфекції нижча за сезонну захворюваність.