Лагідні коти-перевертні: як з'явилася особлива порода ликой

Як з'явилися коти, що схожі на перевертнів

Це дуже молода порода: точні дані про появу на світ перших таких кошенят різняться, однак вони вписуються у часовий проміжок 10 – 15 років тому.

До речі Сфінкс: що відомо про лисих котів, історія породи і головні особливості

Зазвичай кажуть про 2010 рік, коли американська заводчиця Патті Томас вирішила показати фахівцям зі сфінксів – подружжю Гоббл – дивних кошенят, яких народила звичайна чорна киця.

Як потім розповідала Патті, її короткошерста улюблениця час від часу приносила подібне слабке, як здавалося, потомство і декількома роками раніше. Просто на ті виводки вона не звернула особливої уваги.

На перших "слабких" кошенят власниця не звернула уваги / Фото Brittney Gobble

Джон Гоббл дійшов висновку, що нерозривного зв'язку цих кошенят зі сфінксами немає. Відтак став ретельніше їх досліджувати і віддав науковцям. Усі кошенята були обстежені ветеринарами, проте не було виявлено ніяких генетичних захворювань, шкірних патологій та захворювань, що викликають часткове облисіння.

До теми Кіт за ціною квартири: скільки коштують найдорожчі породи кішок у світі

Сфінкс- і рекс-мутації, так само як і передбачувані патології в котячому організмі, не підтвердилися, що сподвигло заводчиків на подальші дослідження.

Щоб довести, що за зовнішній вигляд відповідає виявлений в ході генетичних досліджень загальний ген, були проведені схрещування котів незвичайного виду зі звичайними котами. Для цього взяли особин з різних виводків.

Ликої не мали проблем зі шкірою і були абсолютно здорові / Фото Brittney Gobble

У 2011 році в ході цієї роботи народилася кішечка, яку назвали Даціана. Відтак вдалося встановити, що за мутацію відповідає рецесивний ген.

Зверніть увагу! Було абсолютно точно доведено, що відразливого виду кошенята мають міцне здоров'я без інфекційних і дерматологічних патологій. Чому вони тоді так дивно виглядали? Виявилося, що генетичний збій вдарив по волосяних фолікулах, позбавивши тварин підшерстя і послабивши остьове волосся, які під час линяння стали випадати майже повністю.

При виборі назви нової породи коливалися між двома варіантами: кіт-опосум (як хотіла Патті Томас) і Lykoi (з грецької – вовк або кіт-перевертень). Прижився другий, і вже під ім'ям Lykoi в 2012 році тварин зареєстрували на їх батьківщині, в США.

Цікаво Кішки маргай: рідкісні тварини, яких можна тримати вдома

Тепер ликої офіційно визнані Міжнародною асоціацією кішок The cat fanciers` association. Породу там характеризують як таку, що розвивається.

Вважається, що в світі є усього лише близько двох десятків виводків кішок-перевертнів, і майже всі вони зосереджені в Америці.

З грецької Lykoi – це "вовк" / Фото Brittney Gobble

Зовнішність ликоя

Лікой сподобається любителям кіно в жанрі горор: пронизливий погляд круглих очей і обличчя перевертня, який застиг на половині метаморфози.

Визначальні риси ликоя – повна відсутність підшерстя і наявність білого остьового волосся, що називається "рон". Така структура волосся є лише у коней і собак.

Шерсть ликоїв називають "сіль з перцем" або чалою – так характеризують забарвлення типових ликоїв, в шерсті яких перемежовуються білі (сиві) і чорні остьові волосини. До появи ликоя чалими могли бути тільки коні.

Для того, щоб кіт був здоровим і щасливим, він потребує збалансованого харчування. Саме такими є корми Purina®, смак яких задовольнить навіть вибагливого улюбленця. Обрати їх можна тут.

Кошенята зазвичай народжуються з суцільною чорною шерстю, яку лише після першого линяння починає "розбавляти" біле волосся. Уже з народження у малюків немає волосся на верхній частині вух (зовні), навколо очей, в зоні підборіддя і біля носа.

Ликої дуже часто і рясно линяють / Фото Brittney Gobble

Стандарти породи

Порода досі перебуває в розробці, хоча попередні вимоги до зовнішності ликоя вже відомі.

• дорослий кіт важить від 3,5 до 4,5 кілограмів, кішка трохи менше – від 2 до 3,5 кілограмів;
• основне забарвлення – сиво-чорний (чалий), коли темно-чорне волосся (від 30% до 70%) поєднується з білим, розосередженим по всьому корпусу;
• найбільш волохаті частини тіла ликоя – спина, шия, голова і боки;
• шерсть дуже рідка, майже повністю змінюється в період линяння.

Ці напівоблізлі тваринки інтенсивно линяють, причому випадіння волосся не обов'язково пов'язане з сезоном. Кішка то лисіє, то обростає кілька разів за рік: при цьому нова шерсть може бути темнішою або, навпаки, світлішою за стару. Волосся може з'явитися на тих ділянках, де не росло раніше.

Частина мордочки ликоя завжди залишатиметься лисою / Фото Brittney Gobble

Характер ликоя

Кішку-перевертня відрізняє підвищена жвавість в поєднанні з незвичайним інтелектом. Помічено, що в порівнянні з тими ж сфінксами, ликої швидше дорослішають, що не заважає їм практично до пенсійного віку радіти будь-яким забавам і рухливим іграм.

Ці кішки завжди насторожі і готові до переслідування дичини, як хороші мисливські собаки. Через відсутність дикої звірини швидко переключаються на домашнє, особливо пташок і гризунів. З собаками та іншими кішками, як правило, дружать.

Наразі ця порода є дуже рідкісною і майбутніх кошенят бронюють ледь не на роки вперед. У США за одного такого кошеня просять від 1 до 3 тисяч доларів.