Мовиться про вивірку. Про це повідомляє Чорнобильський радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник.

Дивіться також Задуха посеред зими: у Дніпрі на Черкащині виявили мор риби

Що відомо про вивірку?

Більшість видів вивірок має маленькі загострені вуха з китицями на кінці. Вони дійсно схожі на ті, що в рисі євразійської. Але, звісно, білці далеко до великого хижого кота.

Вивірка належить до роду гризунів, що полюбляють найрізноманітніші горіхи, насіння, гриби, фрукти. Але й не проти поласувати яйцями птахів, комахами та дрібними безхребетними.

Вивірка у Чорнобилі

Вивірка у Чорнобилі / Фото з архіву Чорнобильського заповідника

Цей вид належать до групи немишовидних гризунів. Представники роду – лісові жителі, які живляться переважно насінням та плодами. Це денні тварини й проводять більшу частину свого часу на деревах, зрідка спускаючись на землю в пошуках їжі. Вони будують свої гнізда зазвичай у вигляді сферичної конструкції гілок і листя в порожнинах дерев або у розгілках.

Однією з характерних ознак вивірок є здатність запасати їжу на зиму, зокрема, горіхи, закопуючи їх в землю, чи ховаючи в дуплах дерев. Часто вони не знаходять ці запаси, чим сприяють поширенню насіння рослин.

В Чорнобилі на фото показали вивірку

В Чорнобилі на фото показали вивірку / Фото zapovidnyk2018

Вивірки живуть зазвичай 5 – 10 років, хоча в неволі цей вік може подвоїтися до майже 20 років.

У Чорнобилі показали стадо здичавілих корів

У Чорнобильському заповіднику підкреслили, що всі вже знають цікаву історію стада корів, які вже пасуться там декілька років. Але вирішили нагадати основні факти щодо колись домашніх тварин в дикому середовищі.

Вже кілька років поспіль співробітники Заповідника спостерігають за дивним, як на погляд пересічного обивателя, феноменом: стадом здичавілих корів, які прекрасно почувають себе в зоні відчуження в будь-яку пору року,
– йдеться у повідомленні.

ВРХ належить до поширеної на Поліссі української чорно-рябої молочної породи. Корів тримали "самосели" в місті Чорнобиль та селі Луб'янка (в останньому було 7 голів). Коли у 2016 році померли їх господарі, стадо почало жити на волі.

Зараз тварини вгодовані, тобто проблем з кормами для них не існує. Взимку, коли випадає сніг, викопують суху траву копитами.