Відомо, що тюлені Ведделла – найпівденніші ссавці, які чудово пристосовані до життя в одному з найхолодніших регіонів планети.
Важливо Як зробити шкіру кота здоровою, а шерсть блискучою: результат за 3 тижні з Purina ONE®
Ці тварини можуть затримувати подих та залишатися під водою майже півтори години поспіль. А щоб ковтнути повітря, роблять лунки або використовують тріщини в кризі.
Раніше було відомо про 30 типів звуків, які можуть видавати тюлені. Проте нещодавно дослідники змогли виявити ще 9.
Вони можуть видавати "цвірінькання", "свисти" і "трелі", які іноді навіть можуть нагадувати звуки бластерів із "Зоряних війн". Десь п'ята частина підводних співів відбувається якраз на таких частотах – вищих за діапазон людського слуху: від 20 до 50 кГц, а деякі можуть сягати 200 кГц.
Тюлені / Фото Оксана Савенко
"Існує припущення, що зворотнє відлуння таких звуків дозволяє Ведделлам орієнтуватися у просторі під час антарктичної зими. Хоч ці тюлені і мають гарний зір, але коли світла немає кілька місяців, то їм потрібен інший спосіб отримання базової інформації про навколишній світ, наприклад, щоб знаходити лунки або здобич", – зазначають науковці.
Крім того, оскільки високочастотні звуки долають менші відстані, ніж низькочастотні, тюлені можуть використовувати їх для спілкування з іншими особинами, не приваблюючи хижаків.
Які звуки записали вчені
Під час сезону розмноження Ведделлів українські вчені цілодобово записували їх підводні співи. Для цього у 2 протоках, які активно використовували тварини, були встановлені акустичні рекордери. Дослідники отримали численні записи самців, самиць і дитинчат.
Дивіться відео зі звуками тюленів:
Цікаво Обіймала собак, а рятувальники тягнули за одяг: як у Вінниці прийшли на допомогу тваринам
Допис Національного антарктичного наукового центру
Пісні над Антарктичною кригою: як на "Вернадському" досліджують звуки тюленів Ведделла
Цієї весни українські вчені почали акустичні дослідження тюленів Ведделла в районі станції "Академік Вернадський". Послухайте, які "співи" вони записали!!!
Розповідаємо, як і навіщо науковці це робили.
Тюлені Ведделла – найпівденніші ссавці, які чудово пристосовані до життя в одному з найхолодніших регіонів планети. Вони здатні затримувати подих та залишатися під водою майже півтори години поспіль, подекуди пірнаючи на глибину понад 600 м. Щоб ковтнути повітря, роблять лунки або використовують тріщини в кризі.
Загалом було відомо про 30 типів звуків у репертуарі цих тварин, але нещодавно було виявлено ще 9 типів – в ультразвуковому спектрі. Це різні "цвірінькання", "свисти" і "трелі", що іноді навіть нагадують звуки бластерів із "Зоряних війн". Десь п'ята частина підводних співів відбувається якраз на таких частотах – вищих за діапазон людського слуху: від 20 до 50 кГц, а деякі можуть сягати 200 кГц.
Раніше вважалося, що ластоногим такі високочастотні звуки не притаманні, тож їхнє функціональне значення науковцям ще треба з’ясувати.
Існує припущення, що зворотнє відлуння таких звуків дозволяє Ведделлам орієнтуватися у просторі під час антарктичної зими. Хоч ці тюлені і мають гарний зір, але коли світла немає кілька місяців, то їм потрібен інший спосіб отримання базової інформації про навколишній світ, наприклад, щоб знаходити лунки або здобич.
Крім того, оскільки високочастотні звуки долають менші відстані, ніж низькочастотні, тюлені можуть використовувати їх для спілкування з іншими особинами, не приваблюючи хижаків.
Під час сезону розмноження Ведделлів (з вересня до листопада) українські вчені цілодобово записували їхні підводні співи. Для цього в двох протоках біля нашого острова в лунках, які активно використовували тварини, були встановлені 2 акустичні рекордери. Дослідники отримали численні записи самців, самиць і дитинчат.
Аналіз цих даних за допомогою спеціальної програми дозволить отримати нову інформацію про звуки та підводні комунікації тюленів, зокрема в ультразвуковому спектрі. Також наші дослідження допоможуть встановити особливості вокалізацій тварин різного віку і статі та з’ясувати, чи відрізняються діалекти тюленів Ведделла з районів архіпелагу Вільгельма (тобто поблизу "Вернадського") та моря Росса (Західна Антарктика, де проводять дослідження вчені з американської станції "Мак-Мердо").
Дякуємо за фото та цікаву інформацію біологині 26-ї УАЕ Оксані Савенко.