Сфінкс: що відомо про лисих котів, історія породи і головні особливості
Чи не найвпізнаваніша порода котів – це сфінкси. Головна відмінна риса сфінкса — це відсутність густого хутра. При тому, шкіра сфінксів не є повністю лисою, а може бути покрита м'яким пушком, як персик.
Розповідаємо про історію цієї породи, головні особливості у догляді за сфінксом та його характері.
Дізнайтеся Скільки коштують найдорожчі породи кішок у світі
Походження породи
Сфінкси не пов'язані із пустельними статуями у Єгипті і не походять з цієї країни, попри ймовірний стереотип. Порода виникла у Канаді внаслідок природної мутації.
Вважають, що лисі коти були відомі ацтекам, і наприкінці XIX століття зустрічалися в Мексиці. Однак вони не збереглися.
У 1966 в Онтаріо, що у Канаді, звичайна домашня кицька народила безшерсте кошеня. Надалі його намагалися розплодити, але при в'язці це не вдавалося. Порода була нечисленною, і заводчики не мали досвіду з розведення лисих тварин.
Кошеня без шерсті з'явилося у звичайної непородистої киці / Ілюстративне фото з Unsplash.com
Проте декілька "голих" кошенят опинилися на вулицях Торонто наприкінці 70 років. Відтак їх відправили в Нідерланди, де вони стали засновниками європейської лінії породи.
Через 11 років – у 1975 році – в штаті Міннесота, від короткошерстої звичайної кішки народився лисий кіт, а пізніше – така ж кішка. Вони потрапили в розплідник у штаті Орегон, де й поклали початок основним лініям канадських сфінксів. Опісля лінії європейської і канадської порід стали схрещувати.
Батьківщина сфінкса – Канада / Фото з Unsplash.com
Трохи пізніше сформувалися ще два різновиди сфінксів – донський і петербурзький. У більшості джерел їх походження пов'язують зі зворушливою історією, що сталася в 1987 році в Ростові-на-Дону.
Нібито одна вчителька відбила у місцевих хуліганів дивну кішку без шерсті, взяла її в будинок і назвала Варварою. Опісля Варвара народила двох лисих кошенят, яких схрестили з європейською короткошерстою кішкою.
У донського сфінкса, на відміну від канадського, є вуса / Фото з simple-fauna
До отриманого гібриду додали трохи сибірської і російської блакитних порід. Так з'явився донський сфінкс, від якого після в'язки з орієнтальною кішкою, з'явився петербурзький сфінкс, або петерболд.
Характер сфінкса: на що потрібно зважати
Сфінкси – хороші компаньйони. Коти й кішки цієї породи грайливі, товариські та полюбляють спілкування. Вони люблять перебувати у компанії людей та в центрі уваги.
Вони розумні, грайливі та люблять обійми. Сфінкси голосно муркочуть і люблять спати разом з господарем під ковдрою.
Хочете знати Чому коти муркочуть, коли їх пестиш, як вони це роблять і що це означає
Особливості догляду сфінксів
Температура їхнього тіла на градус чи два вища за звичайну для кішок температуру, тому, щоб утримувати такий "клімат всередині себе", сфінкси багато їдять.
Сфінкси не люблять сидіти на холодній підлозі, і взагалі бути у холодному приміщенні. Добре опалювана оселя – запорука здоров'я і активності сфінкса.
Шкіру сфінкса потрібно регулярно протирати губкою / Фото з Unsplash.com
Важливо про сфінксів:
- Якщо сфінкс виходитиме на подвір'я в сонячну погоду, його бліду шкіру потрібно захищати від сонця: костюмчиками чи спеціальним сонцезахисним кремом.
- Вони не мають належного захисту від негоди, і не можуть довго залишатися на холоді.
- Ця порода схильна до проблем зі шкірою, зокрема – висипань та грибкових захворювань.
Господарям слід ретельно доглядати за шкірою кішки породи сфінкс, щоб вона залишалася чистою і еластичною. Шкіра потребує купання й обтирання губкою щотижня, щоб усунути сальні виділення. Сальні виділення також необхідно регулярно вичищати з зовнішнього вуха, щоб запобігти вушній інфекції.