Рись, вовк та горностай: на Рівненському Поліссі зафіксували безліч рідкісних тварин

21 лютого 2023, 10:15
Читать новость на русском

Джерело:

фонд WWF-Україна

Поблизу села Стрільськ, що на Сарненщині, науковці встановили спеціальні камери. Вони хотіли зафіксувати тварин, які мешкають у заповіднику на Поліссі.

У Рівненському заповіднику зафіксували 5 червонокнижних тварин

Фотопастка діяла біля бобрової загати. Загалом вдалося зафіксувати 23 види тварин – 17 видів ссавців та 6 видів птахів, з яких 5 видів занесені до Червоної книги України. Про це повідомляє WWF-Україна (всесвітній фонд природи в Україні).

Дивіться також До фотопастки заповідника на Львівщині потрапили рідкісні тварини: кумедні кадри

Були помічені рись, вовк, лось, сарна, лисиця, чапля сіра, сова сіра, горностай, єнотоподібний собака, яструб великий – і це лише короткий перелік видів, які обмилували одну боброву загату на Поліссі.

У фонді додають, що на невеликому каналі бобри звели з дерев, гілок, каміння, ґрунту греблю, яка мала забезпечувати їм живлення і захист від хижаків. Та місце привабило й інших мешканців лісу, тож боброва загата створила для різних тварин сприятливі умови для:

  • постійного життя, власне для самого бобра, ондатри, норки американської, ласки, горностая;
  • живлення для чаплі сірої, сови сірої, сойки, видри річкової, собаки єнотоподібного, лисиці;
  • маркування своєї індивідуальної території для рисі та вовка;
  • переправи через канал для зайця, білки, борсука, тхора лісового, сарни, дикої свині, лося;
  • купання для яструба великого;
  • перепочинку для припутня і дрозда-омелюха.

Яких рідкісних тварин зафіксували на Рівненському Поліссі: дивіться відео

Часто люди не раді мати бобрів за сусідів, адже їхні загати, греблі та нори можуть завдавати шкоди дорожній та господарській інфраструктурам, лісовому господарству, а подекуди і приватним домогосподарствам. Але у дикій природі все інакше.

У дикій природі боброві загати стають у пригоді для десятків видів. Також вони сприяють відновленню гідрологічного режиму на порушених внаслідок антропогенної діяльності територіях, утримують вологу та сприяють збереженню екосистем,
– зазначають у фонді.

Отримати цю цінну науково-дослідну інформацію дослідники Рівненського природного заповідника змогли завдяки саме встановленим фотопасткам та моніторингу місцевості. Надалі вона допоможе їм планувати заходи з охорони ключових видів та їхніх оселищ.