У Німеччині вчені навчили корів користуватися вбиральнею
Джерело:
FBNУ Німеччині вчені навчили корів ходити в туалет. Вони вважають, що це може допомогти фермерам зменшити забруднення води та скоротити викиди парникових газів.
Відомо, що аміак у коров’ячій сечі виділяє оксид азоту при викиді у ґрунт. В усьому світі приблизно 10% всіх викидів парникових газів відбувається через тваринництво.
Читайте також Імунітет та здоров'я домашніх улюбленців: що потрібно знати кожному власнику
Як вчили корів ходити в туалет
Експеримент проводили на фермі, якою управляє Науково-дослідний інститут біології сільськогосподарських тварин у Даммерсторфі. Дослідники Ліндсі Метьюс та Дуглас Елліфф з Оклендського університету розповіли, що навчання проводили за принципом "батога і пряника".
Для цього вони облаштували спеціальну зону під назвою MooLoos, вистелену штучною травою, де корови можуть безпечно мочитися без загрози для навколишнього середовища.
На першому етапі телят по черзі заганяли у MooLoos і винагороджували їх їжею, якщо там вони робили свою "легку справу".
Після використання вигрібної ями телят частували / Фото FBN
Наступним кроком стало збільшення відстані до вбиральні. Якщо ставалися "аварії" в іншій частині сараю, корів обприскували водою. Досить швидко 11 з 16 телят привчилися до туалету.
Корови самостійно ініціювали вхід до туалету, роблячи в середньому від 15 до 20 сечовипускань. А наприкінці три чверті тварин робили три чверті сечовипускань у вбиральні,
– розповів Метьюс.
Телятам потрібно було пройти алеєю, щоб увійти до вигрібної ями / Фото FBN
Майбутні виклики
Якщо у Німеччині корови в основному перебувають у сараях, то наступним кроком буде подивитися, як система працюватиме в контексті Нової Зеландії, де велика рогата худоба проводить більшу частину часу у відкритих загонах.
Корови на пасовищі / Фото the conversation
Однак тварин збирають на доїння та прийом добавок, тому цей час вони могли б користуватися спеціальною вбиральнею. Крім того, їх можна встановити і на відкритому просторі. І навіть, якщо такий підхід буде не надто успішним, науковці переконані, що це все одно мало б суттєві екологічні переваги.
Чим більше сечі ми зможемо вловити, тим менше нам потрібно буде зменшити поголів’я великої рогатої худоби для досягнення цільових показників викидів. І тим менше нам доведеться йти на компроміс щодо наявності молока, масла, сиру та м’яса від великої рогатої худоби,
– зазначають дослідники.
Ще одним викликом може стати збільшення масштабів, щоб було економічно доцільно навчити мільйони тварин. Цього можна досягти за допомогою датчиків для виявлення сечовипускання та автоматичних систем винагороди.
