Не клімат: хто насправді стер із лиця Землі мамонтів

Вчені виявили справжнього вбивцю мамонтів

Так, люди, а не кліматичні зміни, найімовірніше стали основною причиною того, що на території стародавньої Європи загинули представники великих тварин, такі як мамонти й печерні ведмеді. Без людей вони б могли існувати на тій самій території у ще більшій кількості навіть зараз.

Читайте також Давно вимерлий підвид жирафів повертається до Анголи через понад 20 років

Більшість із дійсно великих тварин вимерли за останні 50 000 років, причому вимирання часто збігалося з появою сучасної людини. Однак традиційно вважається, що причиною цього були кліматичні зміни під час або після останнього льодовикового максимуму, який стався приблизно 30 000 – 10 000 років тому.

Марко Даволі з Орхуського університету в Данії та його колеги спробували з'ясувати, якими були б екосистеми Європи, якби сучасні люди не з'явилися на цій сцені.

Дослідники використали комбінацію комп'ютерного моделювання та записів викопних знахідок і минулого клімату, щоб з'ясувати найбільш ймовірний розподіл майже 50 великих тварин в Європі в попередній міжльодовиковий період, приблизно 130 000 –  120 000 років тому, а також те, яким він був би сьогодні без втручання людини.

Колумбійський мамонт в Музеї Пейджа в Лос-Анджелесі / Фото Wikipedia

Даволі зазначає, що у попередній міжльодовиковий період в Європі жили неандертальці, але їхня чисельність була настільки низькою, що вони навряд мали б значний вплив на дику природу за межами своїх ареалів проживання. Однак поява Homo sapiens може пояснити, чому більша частина мегафауни була знищена.

При цьому вчений цілковито не виключає кліматичний фактор, визнаючи, що деякі види могли вимерти через зміну клімату, але це не може пояснити, чому так багато видів вимерло одночасно. Він пояснює, що під час попередніх змін клімату більшість видів переживали перехідні періоди й лише в останньому випадку спостерігається різка різниця. Тож без впливу людини цього б не сталося.

Таким був стан нашої природи протягом сотень тисяч років або навіть мільйонів років. Це досить велика прогалина, яку потрібно заповнити за допомогою стратегій відновлення диких тварин,
– заявив Даволі.

При цьому, як показало дослідження, втрата такої кількості мегафауни змінила й екосистему континенту. Як зазначає Даволі, ліси не були б суцільними, а набагато більш клаптиковими, з більшою кількістю галявин, створених великими тваринами.