На горі Еверест вперше виявили загадковий вид кішок

Це новаторське відкриття стало результатом експедиції National Geographic і Rolex Perpetual Planet Everest у 2019 році – найповнішої окремої наукової експедиції на гору за всю історію. Вченим уже відомо, що манул або кіт Палласа живе в Азії – від Західного Ірану до Монголії, від Тибету до Сибіру. Тепер ми знаємо, що манули живуть і на схилах Евересту.

Зверніть увагу Існував 90 мільйонів років тому: виявлено останки древньої тварини, старішої за динозаврів

Як проходило дослідження

Дослідження розпочалося ще у 2019 році та було проведено під керівництвом доктора Трейсі Сеймон, яка є учасником програми зоологічного здоров'я у зоопарку Бронкса Товариства охорони дикої природи.

У процесі дослідження вони з колегами вирушили в експедицію, спрямовану на вивчення національного парку Сагарматга на південному схилі гори Еверест. Тоді вчені зібрали зразки довкілля на двох ділянках, розташованих на висоті 5 110 та 5 190 метрів над рівнем моря. Вчені також зазначають, що зразки було зібрано з місць, віддалених один від одного на відстані 6 кілометрів.

На Евересті виявили два манули
На Евересті виявили дві манули / Фото з інстаграму @haru_manul

За словами Сеймон, вони й уявити не могли, що серед зібраних зразків виявляться докази того, що на вершині світу мешкають ніхто інші, як ці рідкісні та чудові кішки. Дослідники зазначають, що їхня експедиція загалом тривала 4 тижні і стала надзвичайно цікавою не лише для команди, а й наукової спільноти загалом, адже вона проливає світло на місцеве біорізноманіття

Ці знахідки розширили ареал проживання манула на східний Непал і додали новий вид до списку відомих ссавців у Національному парку Сагарматха,
– йдеться у статті.

Вчені відзначають, що відкриття манулової кішки на Евересті змушує інакше поглянути на екосистему цієї високогірної системи.

Манули залишалися непомітними на вершині до 2019 року
Манули залишалися непомітними на вершині до 2019 року / Фото з інстаграму @haru_manul

За словами Сеймон, вони з командою провели аналіз ДНК, зібраних на Евересті екскрементів, і дійшли висновку, що на вершині світу, щонайменше, мешкають дві манули, і їх території перетинаються з місцем проживання рудої лисиці. Крім того, у зразках знайдено ДНК пищух і гірських ласок, які, як відомо вченим, є важливою ланкою в харчовому ланцюзі манулів.

Манул або кіт Палласа: що треба знати

Це невеликий довгошерстий кіт, що мешкає в пустелях і скелястих гірських районах. Хижака назвали на честь натураліста Пітера Саймона Палласа, який вперше описав цей вид у 1776 році.

Манул водиться у Центральній Азії, від регіону Каспійського моря через Західний Іран, Афганістан, Пакистан і північну Індію до центрального Китаю, Монголії та Сибіру. Нині найбільша популяція манулів живе у Монголії, а на Китай припадає близько половини площі ареалу цього кота. Популяції манулів у Афганістані та Пакистані – ізольовані та невеликі.

Манул
Манул / Фото UnSplash

Манул – таємничий кіт, якого рідко можна побачити. Він має довгу і м'яку шерсть сріблясто-сірого або світло-коричневого кольору, що дозволяє добре маскуватись під сніг або скелі. Також манулу допомагають бути непомітним пласкі вуха, посаджені з боків.

Короткі лапи та густа шерсть надають манулу кремезного вигляду, хоч він і не дуже великий: довжина голови і тіла коливається від 45 до 60 сантиметрів, а хвоста – 23 – 30 сантиметрів. У манулів є характерні чорні плями на лобі та круглі зіниці, на відміну від більшості маленьких кішок.