Рись в Україні внесли до Червоної книги понад 25 років тому. Відтоді вона перебуває зі статусом "рідкісна тварина", хоч є дуже важливою для екосистеми віддалених лісів Карпат і Полісся.

Цікаво Інгредієнти важливі: з чого складається корм для тварин Purina®

Як і для чого виник День рисі

Євразійська рись колись була досить поширена в більшій частині Європи. Однак чисельність цих тварин різко скоротилася за останні 2 століття: усе через полювання та змін ландшафту. У багатьох районах рись була навмисно знищена людьми: через острах за свійських тварин.

Із 1970 років рисі забезпечили правовий захист і почали програми реінтродукції.

Уперше Міжнародний день рисі відзначили 11 червня 2018 року. З ініціативою виступив європейський природоохоронний проєкт 3Lynx Project. Започаткували цю традицію для того, щоб поширювати знання про дику кішку та порушити проблему її збереження.

Проєкт мав три основні мети: 

  • моніторинг популяції рисі;
  • підготовка стратегії збереження рисі на рівні популяції;
  • співробітництво із зацікавленими сторонами (мисливці, лісничі).

Рись у дикій природі
Рись у дикій природі була дуже поширеною: на рівні лисиць і вовків / Фото з Unsplash

Рись у Червоній книзі України

Вид занесений до ІІ видання Червоної книги України 1994 року, Червоного списку Міжнародної спілки охорони, до Бернської конвенції.

Чому рись почала зникати в Україні:

  • деградація місць існування;
  • фрагментація ареалу;
  • збіднення кормової бази;
  • браконьєрський відстріл.

В Україні рись проживає у Карпатах та на Поліссі. Важливо, що до XIX століття рись була поширена на більшій території: окрім Карпат і Полісся, у лісостепу і в степу.

Зараз територія українського Полісся – найбільш південна точка рівнинної популяції рисі в Європі.

У Карпатах чисельність оцінюється в 350 – 400 особин. На території Полісся – до 80 – 90 особин.

Поширення рисі
Ареал поширення рисі в Україні / Зображення з redbook-ua.org

Як рисям не дають зникнути в Україні

У День рисі про те, як дбають про цей вид, розповіли у Київському зоопарку загальнодержавного значення. Так, зоопарк бере участь європейській програмі збереження рисі.

Наприклад, самиця Роксана із Києва наразі перебуває у зоопарку в польському місті Торунь. Там формують поголів'я для участі в програмах повернення в природу. Кілька днів тому рись уперше народила малюка.

Науковці Київського зоопарку також надають дані для Міжнародного союзу охорони природи з поширення рисі. Вони допомагають готувати рекомендації для планів менеджменту і охорони популяцій цієї червонокнижної кішки.

Серед ефективних заходів охорони рисі:

  • збереження первісного середовища існування виду,
  • екопросвітницька робота з населенням (це важливо, щоб розвіяти страх за худобу),
  • підвищення чисельності виду,
  • боротьба з браконьєрством.