Що відомо про вивірку в заповіднику?
Білки продемонстрували неабияку стійкість до радіації на покинутій людьми території. Ці тварини стали символом відродження природи в регіоні після евакуації людей.
До слова Справжній білкопад: в Одесі руденькі малята валяться перехожим просто на голови
Пік розмноження для білки випадає на весну.
Тобто, як не крути, а кінець та початок року у вивірки – весь у клопотах: або вже ростиш дітей, або готуєшся до їх народження,
– йдеться у повідомленні.
Білка в Чорнобилі потрапила в об'єктив камери / Фото Сергія Домашевського
Деревні гризуни, відомі як вивірки, є переважно денними істотами. Належачи до родини немишовидних гризунів, ці тварини зазвичай мешкають на деревах, де здійснюють свою щоденну діяльність, наприклад, полюють. Вивірки харчуються переважно насінням, фруктами та іншою рослинною їжею. Ці універсальні істоти мешкають у лісах Європи, Азії та Америки, причому в межах цієї групи існує широкий спектр видів.
У дикій природі гризуни зазвичай живуть від 5 до 10 років. Однак, у неволі ця тривалість життя може збільшитися майже вдвічі, досягаючи майже 20 років.
У Чорнобильському заповіднику помітили шакала
На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника фахівці ідентифікували новий вид великих хижих ссавців Полісся. Йдеться про шакалів. Шакалячі сліди й раніше були помічені у Чорнобильському заповіднику, а тепер науковці спостерігали і самого хижака.
Це тварина з сімейства псових, представник роду вовків. Він і схожий на вовка, проте голова не така лобаста, морда вужча, більш загострена, та й розміри менші.