Коли варто почекати: 3 ознаки, що ваша дитина не готова до домашнього улюбленця

Проте, експерти наполегливо рекомендують обережний підхід, закликаючи батьків ретельно зважити готовність дитини до відповідальності, що з цим пов'язана. Психологи підказали, які моменти варто враховувати перед заведенням тварини.

Читайте також У Києві оновлять правила утримання свійських тварин: що зміниться

Коли дитина не готова до улюбленця: 3 ознаки

1. Дитина не звикла до домашньої рутини

У сучасному суспільстві дедалі частіше діти відчувають брак самостійності у повсякденному житті. Такі завдання, як прибирання в кімнаті, не кажучи вже про прибирання квартири чи приготування їжі, здаються їм непіднімними.

У сфері дитячого розвитку є загадковий критерій. Згідно з усталеними нормами, очікується, що дитина у віці від 6 до 7 років повинна вміти самостійно прибирати за домашнім улюбленцем у туалеті. Однак, якщо дитина виявляє опір до набуття цієї навички, малоймовірно, що наявність домашнього улюбленця стане тим мотивуючим фактором, на який часто розраховують батьки.

Натомість наявність домашньої тварини може стати додатковим тягарем для батьків або, що ще гірше, покласти додаткові обов'язки на старших братів і сестер.

2. Дитина зайнята навчанням та додатковими заняттями

У дитини немає вільного часу у прямому значенні. Від відвідування уроків і гуртків до виконання домашніх завдань і додаткового навчання – їхній графік залишає мало місця для дозвілля. Навіть коти, зазвичай відомі своєю незалежністю, прагнуть уваги та ласки.

Тож, враховуючи обмеженість енергії та часу дітей, поява домашнього улюбленця в їхньому житті стає складним завданням, оскільки важко знайти необхідний час та ресурси для належного догляду за своїми пухнастими супутниками.

3 ознаки, що ваша дитина не готова до домашнього улюбленця / Фото Unsplash

А якщо це собака, з якою треба гуляти хоча б двічі на день, – пошкодуйте всіх членів сім'ї та саму тварину. Домашній вихованець таки повинен приносити радість, а не бути неприємним навантаженням.

3. Дитина сама не хоче

Здається, що це цілком логічний та зрозумілий пункт. Але трапляються випадки, коли батьки намагаються дитину "розворушити". Вона млява, невмотивована, нічого не хоче і багато часу проводить за приставкою або телефоном. І батьки з найкращих спонукань вирішують завести дитині друга.

Звичайно, може статися диво – дитина та вихованець знайдуть одне одного, і надії батьків на зміну виповняться. Але найчастіше ні. Тварина потребує активної уваги та емпатії. Спочатку має бути бажання у дитини завести собі друга в особі вихованця. Потім мають бути обговорення з батьками, вибір, підготовка квартири чи кімнати, тобто дитина має докласти якихось зусиль для втілення своєї мети. З іншого кінця ця схема не спрацьовує.