Дослідники розповіли, чому кішки можуть пересуватися паркетом безшумно, в той час, як собаки будуть "вистукувати" кігтями.

Читайте також Улюбленець це оцінить: ось 9 способів сказати люблю "котячою мовою"

Чому собаки не можуть втягнути свої кігті так, як кішки?

За словами Ентоні Рассела, еволюційного біолога з Університету Калгарі в Альберті, коти повинні тримати свої кігті гострими, щоб зберегти їхню ефективність як мисливського інструменту. Щоб запобігти зношуванню кігтів від постійного контакту з землею, коти ховають їх, коли вони не використовуються.

Все зводиться до того, як кішки та собаки використовують свої кігті. Наприклад, кішки використовують кігті для того, щоб нападати на здобич — передні для захоплення й утримання, а задні для того, щоб розпороти черево,
– каже Рассел.

Механізм випускання кігтів у котів напрочуд простий. Він працює подібно до гумової стрічки, вимагаючи енергії, щоб витягнути кігті. Однак, як тільки кішки розслабляються, кігті автоматично повертаються в нормальне положення і залишаються захованими.

Кішки – поодинокі мисливці, а тому гострі пазурі є важливим інструментом у їхньому полюванні. По суті, кігті потрібні для атаки й утримання здобичі, а також її потрошіння.

Собаки водночас є соціальними мисливцями – тобто полюють групами, щоб знищувати більших тварин, вимотуючи здобич. Дослідники виявили, що коли ці тварини співпрацюють під час полювання, потреба в гострих кігтях зменшується. Натомість їхня сила полягає в колективній силі групи, а не в індивідуальній гостроті кігтів.

Для чого собакам кігті
Для чого собакам кігті / Фото Unsplash

При цьому кігті собак відіграють вирішальну роль у підтримці зчеплення та маневреності під час бігу. Провідний дослідник Ван пояснює, що кігті допомагають собакам чіплятися за землю та швидко змінювати напрямок руху, що підкреслює їхню важливість у пересуванні тварин.

Примітним відкриттям стало те, що більшість котів зазвичай не використовують кігті під час бігу. Виняток – гепарди. Таку унікальну поведінку можна пояснити неймовірною швидкістю, з якою гепарди бігають, що вимагає використання кігтів для зчеплення з поверхнею. Як наслідок, з часом кігті гепардів еволюціонували і стали менш втягуючими, й більше нагадують собачі.